Безсиле тіло падає до долу.
Не жилець я в світі цьому.
Скоро вставати
Вставати змов
Життя так і йде по колу...
у штормі море я і хвилі
Об скали вдаряюся щосили
Вночі ламаюсь на кусочки
А вранці слідів шторму вже не видно.
Не буде сонця ясного для мене
Палючого світла мені не треба.
Назад стрілки крутить не можу
Вперед йти давно не хочу.
Ніхто не вміє сковувати краще
За мої власні руки.
шторм мій тихий і холодний
Не колише жодних парусів.