На пожовтілих сторінках
Розтертим червоним мазком
Пензлик з опалого пір'я
Ховай гріхи у думках
Де я мовчу язиком
А може то вже й не я?
Роздерти пакетик від чаю
Але ніякі з нас ворожбити
Лише долоні здається кричали
Твою невинність ковтаю
І босою по дзеркалах розбитих
А може то вже не я, на причалі?