Знову відкривши очі,
не бачу тебе поряд.
Листя ти ногами топчеш
знову десь без мене, знову.
Спогади – мої вітрила,
Вітер дме - бажання золоте.
Слово – це пташині крила,
та без тебе сенсу мов пусте.
Знову йду назустріч перепонам,
в пошуках залишених слідів.
Вдало розставляю коми,
наче пастки для твоїх обійм.
Ти легка, кохана, незнайома.
Поруч лише подихом була
Знову залишила, знову,
Сто покинула, а лише раз прийшла.
