Лежу на світанку на озера краю,
Дивлюсь одним оком і пісню співаю,
Світило поволі здіймає проміння,
Заповнює сяйвом весни гуркотіння.
Я встану зненацька, вчіплюся за хмару,
Полину далеко, куди? Я не знаю.
Розціпивши пальці, із легкістю пір'я,
Здійсню я посадку на власне подвір'я.
Сім сходинок в дім, тінь в саду, коло дуба.
Птахи на гілляччі, один - чорночубий!
І злива надходить, тихенько, помалу -
Гуркіт блискавиць обіцяє чималу!