Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Мачула: Рідне село - ВІРШ

logo
Олександр Мачула: Рідне село - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Рідне село

Олександр Мачула :: Рідне село
 
                                      «Садок вишневий коло хати,
                                      хрущі над вишнями гудуть,
                                      плугатарі з плугами йдуть, 
                                      співають ідучи дівчата…»
                                                        Тарас Швеченко

                       І
                                                                              
Поміж річо́к, в самісінькій долині,
лежить село немовби на картині,
сади вишне́ві квітнуть навкруги. 
Розкинулось воно у чистім полі,
буяють всюди верби і тополі,
а цвіт акацій…, що там ті сніги!

Стоя́ть рядко́м будиночки нарядні,
живуть там люди добрі і порядні,
усі при ділі, ба́йдиків не бʻють.
Працюють тяжко, не сидять удома,
їх доля хліборобська всім знайома
і кожен знає цю селянську суть.

Там Во́вча* стрімко мчить поміж ланами,
і Те́рса** спить тихенько за тинами,
стави́ – мов сині очі у полях.
Пшениця там і жито колоситься,
з криниці можна ще води напиться,
а серце ще не знає слова „жах“.

Там з лісу так і манить прохолода,
як гарно враз шубовснути у воду
і пле́сом допливти до осоки́.
Нарвати в лузі ген букет ромашок,
послухать щебет невгамовних пташок,
полежать під вербою залюбки.

Ось Бурхани́, дугою вигнув спину,
з яких на лижах взимку незупи́нно,
ми мчали з вітром мовби у життя.
І ранок разом зустрічали в лісі,
а потім всі по світу розбрелися
і все немов пішло у небуття…

Це Тро́їцьке, це ба́тьківщина мила,
яка завжди давала серцю сили
навчатись, працювати і твори́ть.
Воно як рідна, лагідна матуся
у подиху твоїм, у кожнім русі,
в часи натхнення і у скрути мить.

                  ІІ

Отак було у юності часи…
Минають дні і рідшають ліси,
та й руки до роботи вже не скорі.
Розбіглися містами молоді,
залишилися літні в слободі,
а запитань – мов крапель в Чорнім морі.

І сосни вже не ті, що у дитинстві…
Присіли, поховались поміж листям,
не рвуться вгору щоглами суден.
Уже не видно першої бригади,
змінилось все, стекло води багато
і зовсім стихнув „ветер перемен“…

Душа ж щемить і тягне нас додому,
бо зовсім вже не можем по другому,
міське життя дається нам взнаки.
А Левадки́, Шевче́нкове, Вербо́ве,
серед ланів пшенично-полино́вих –
лиш біль і туга, в жовтні квіточки…

Вже смуток тихо душу огортає
мов ніж, що навпіл наше серце крає,
за землю рідну, милу, дорогу́.
Самі їй не змогли ми дати ра́ди,
пішла вона у при́йми вслід за садом,
тепер волосся рвемо набігу

та журимося на могилах рідних,
жаліємось на долю принагідно,
коли раз в рік в село приїдем зазвичай…
А час пливе, не жалує нікого
і скоро й ми зустрінемося з Богом,
бо глядь, де була річка – вже ручай… 

Частіше сохнуть вишні біля хати,
все менше нас, кого зустріне мати,
махне рукою батько із воріт…
І часто так чомусь воно виходить,
що щастя стороною нас обходить
і снігом тане наш козацький рід…
 
21.10.2015


*     Назва річки, притоки річки Самари, яка в свою чергу впадає в Дніпро.
**   Назва річки, яка є притокою Вовчої.
***  Місцева назва пасма пагорбів висотою до 100 метрів.

ID:  614922
Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата надходження: 21.10.2015 14:44:26
© дата внесення змiн: 24.06.2017 20:25:38
автор: Олександр Мачула

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Олекса Удайко, Валентина Мала
Прочитаний усіма відвідувачами (648)
В тому числі авторами сайту (9) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Валентина Мала, 17.01.2016 - 20:43
Дуже гарно пишете про село.Так,Батьківщину треба оспівувати!Ви- ПАТРІОТ своєї Батьківщини!Миру Україні!І вам щасти у всьому!Велике спасибі,що познайомили зі своїми творами! 12 12 12 16 give_rose friends ny1
 
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Красно дякую! Завжди радий бачити хорошу людину на своїй сторінці, а тим паче - землячку! icon_flower friends 34
 
геометрія, 21.10.2015 - 18:29
Та ні,Richtere, я її ще сюди не написала, бо вона довга і більш про людей мого села, тому я не знаю, чи сподобається вона моїм тутешнім читачам.І хоча в ній є і історичні факти, та вказані прізвища моїх конкретних земляків. Ось так. Пробач, якщо я тебе розчарувала, може дещо пізніше я й наважуся її написати до клубу поезій. flo31 flo32
 
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не варто хвилюватись, 80 % роздрукованої в інтернеті так званої поезії нічого спільногоз з нею не має і ніхто не встидається - друкують, малюють, пишуть... Переконаний (трохи читав Ваші твори), Ваше поема належить до решти - 20 %. А те, що Ви боїтесь її друкувати, якраз і характеризує Вас з позитивного боку!
 
геометрія, 21.10.2015 - 17:43
Гарно,Richter! у мене теж дуже гарне село і поема про нього вже написана давно...Удачі тобі у написанні другої частини. 12 writer
 
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, уже, думав сьогодні не закінчу, але не така оптимістична... Вашу поему спробую знайти і прочитати. Дякую за побажання. hi
 
Красиве у вас село. Скільки їх у нас на Україні! Чи вистачить всіх нас, щоб осівать? 12 12 12 give_rose friends
 
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Було красиве, зараз, нажаль, уже не таке. Ось добавлю другу частину - картина трохи зміниться. Спасибі. hi
 
Олекса Удайко, 21.10.2015 - 15:40
12то ж поема вже буде,Олександре... writer writer

У мене трошки сумніше село, але епіграф той же: biggrin

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394203
 
Олександр Мачула відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мабуть не дарма наші стежки перетнулись, щось же нас повинно єднати!
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: