Я відчуваю твій терпкий «Шанель».
У ньому я купаюся щоночі,
Забувши про манірності дівочі.
Твої обійми, ніби Цитадель.
На голос твій гіпнотизовано іду,
Я душу продала тобі давно,
Як героїня старого кіно.
У всіх навколо я тебе краду.
А дотик твій, як блискавка пече.
З міцного поцілунку я нап’юсь,
Покірно твоїй волі я корюсь,
Хоч фемінізм в суглиноньках тече.
В твоїх обіймах просто утоплюсь.
Це не любов, це - доленька свята,
У вись до неба серденько зліта.
Весь світ мені тепер перевернувсь.
