Наповнилася чаша мого болю,
І кола пекла пройдені давно.
Тепер ступаю,щоб здобути волю,
Життя так схоже на німе кіно.
Один за одним змінюються кадри,
І люди всі мені ніби чужі.
Я згадую усі знайомі мантри,
Та мовчки видаляюсь з мережі.
Тепер без доступу і без обмежень.
Затерті фрази більше не почую.
Від мами чула стільки застережень,
Проте чомусь життя своє марную.
