люблю його...мовчу ним..
проходить поряд..тану,наче сніг..
не відпускає, ніби дим ...
окутав мозок мій, завоювати зміг..
дивлюсь у очі і вмираю..
яка весела наша гра!
я не кажу йому "кохаю",
мені не каже "ти - моя!"
і чий наступний хід - не знаю..
завдасть удару, чи спасе..
його щодня я вибираю..
живу і далі..попри все..