Це казочка.
Текст надається "as is" ("як є").
Автор ні в якому разі не несе відповідальності
за фізіологічні, еротичні та політичні фантазії
читача, за змарнований на читання час, а також
за можливі прямі чи непрямі збитки.
Звідтоді, як знялись під небо стяги
Великих (і не дуже так) держав,
Для тих, хто ще не втишив слова спраги,
Мандрує казка... Я не розібрав,
Де – правда, де – базікання пусте...
Послухайте ж-бо, люди і панове,
Що мій язик під чарочку плете.
Жив-був Дракон в однім чудовім краї,
Тамтешнім людям дав кріпки́й закон:
Ліси та луки, всі поля безкраї –
То панське, а над панством пан – Дракон.
Хирлявий, сильний – маєш ліс рубати,
Везти каміння, порпатись в землі,
Щоб повінь греблі не могла зламати,
Щоб пишно панськії сади цвіли,
Щоб вежі вишкірялися зубцями,
Міцний охороняючи кордон –
Щоб нишком не пробралась манівцями
Дружина, що послав чужий Дракон.
Повинен був холоп у військо йти,
І спокій снів Дракона берегти.
Повинні йти незаймані дівиці
Дракону слугувати у світлиці,
А потім танцювати для панів...
Найліпших дів Дракон, траплялось, їв.
Ті люди, що ненавидять неволю,
Кували потай списи та мечі,
Щоб знищити драконячу сваволю.
Та тільки полохливі паничі
Всяк час Дракону вісточку давали,
Й героїв, що уперто йшли на герць,
Чекали завше замкові підвали...
Але знайшовся раз один боєць –
Не скажеш, що міцний, але везучий –
В облогу взяв палац. Пани втекли,
А першим хутко зник Дракон той злючий –
З казною мов розтанув у імлі.
Звитяжці увірвались до палацу,
І лицар в той же день посів на трон.
Повинен був узятись він за працю,
Що давить плечі власникам корон.
Й ненависні драконячі закони
Зоставили – хай кращих ждуть часів.
Сторожу записали у загони,
Не стали розганять Дракона псів.
Й без того голова всяк час боліла
Від купи нерозв'язаних питань:
У нужник не ходив король без діла –
Папери брав для вдумливих вивчань.
Та якось вождь залишився без чтива –
Задумався, чи дуже поспішав...
Аж гульк – у скриньці папочка красива:
В сап'яні, сріблом літери "Для справ".
Розкрив – та і заклякнув на "престолі":
Не вірилось, що аркуші – не сон.
"Дракона звав на герць, бажав ти волі?
Ну що ж, радій! Тепер ти сам – Дракон!"
І дописи від кожного Дракона –
З прадавніх і до нинішніх часів...
Підвівсь король з дірявого ослона,
На крісло до каміна пересів.
Було в тій папці дописів чимало:
Хто долю кляв, хто Небо вихваляв...
Сторінки ці гортав король недбало –
Шукав щось більше від пера забав.
Й знаходив. Дивувався. Чи то жарти –
Неначе з казки речення були...
Читав уважно, відмічав на карті –
Минуле поставало із імли.
Хіба ж не жарт пояснення обширні?
Король сміявся од порад отих:
"Не їж ти танцівниць – занадто жирні
(хоча народ їх має за худих).
Однак про славу маєш дбати строго:
Панкам віддай одну, а може, двох.
На тебе зниклих спишуть... Та від того
З Драконів не один іще не здох."
...
"Дракону треба яйця відкладати.
З умом – щоб мав, з чим потім рушить в путь.
Зостав ти золоте посеред хати
(про око – вдершись, першим заберуть).
З десяток срібних розпихай під лави.
Шукати будуть, витрачати час...
Й знаходити. Хіба ж їм до облави?
Згадають – та пилюка вже вляглась...
Яйце із діаманта хай мандрує
У Цюрих – гноми добре збережуть.
А хто не відклада, то ті нехлюї
У безвісті лиш хліб сухий жують."
...
"На трон з мечем залізти – це таке, абищо.
Щоб потім ладу дати, треба мати хист.
Затям же, мій меткий наступнику, навіщо
Дракону ікла, панцир й довжелезний хвіст.
Ти є Дракон – то ж прав залізною рукою,
Хоч сів на трон, одягши шкуру бунтаря.
Не знайдеш ні на мить в палаці ти спокою –
Ненавидить, колего, стадо стригаля...
Не всі ж бо вівці: є вовки і дужі леви,
Зайці є полохливі й жадібні щури,
На сало – свині... Та пораджу королеві:
Слідкуй, щоб вівці всі на обліку були.
Зводь очі догори прилюдно при потребі,
Щоб силою Небес кріпить Законів звід.
Дракон в палаці – і Дракон, що є на небі...
Той врешті всіх пожре, його боятись слід.
Дрібні земні діла вершить тобі, колего.
Що білим хмарам метушіння комашні?
Знай, ікла вишкіряй! До Неба ж-бо далеко...
Та панцир одягай, бо лицарі дурні:
Всяк тикає мечем, щоб славу роздобути,
І, хоч одержує лиш місце у меню,
Дракон з переїдання не мине спокути –
В сірчаних водах булькать до схід сонця ню.
З хвостом морока... Має люд за командира
Хвостатого Дракона: в бій веди – та й край!
Наступнику, пораджу: лай мене ти щиро,
Але сусідського Дракона не чіпай:
Причинний він – нюхнув архівної пилюки,
Став бавитись хвостом, і може покусать.
Вчепився в східну волость здуру, чи з розпуки...
Мізкую, вдавиться, не здужа прожувать.
Терпи, хвоста не руш – це так непопулярно!
Спільнота світова цінує слово "мир".
Хвостатість та сусіду не мине безкарно –
Гібридний мир кров хлебче, як війни упир."
...
Подібного читав король чимало...
А згодом історичний документ
Потрапив пофесурі на поталу –
Шукать раціональний елемент.
По тій події не минуло й року –
Відкрив король "Музей лихих почвар".
Ученим ледве вистачило строку –
Матеріали призвели до чвар,
Бо не знайшлося і рядка малого,
Щоб всяк його тотожно розумів.
Та з коштів дощ не оминув нікого,
Погамувавши вчених крикунів.
Хоча сказать, промов було чимало,
Учений люд героїв вихваляв.
Високим стилем слово там лунало:
"Нові часи..." "Доба звитяжних справ..."
Звичайно, що піїти злоязичні
Все шпильки норовили підпускать –
На те король у гуморі величнім
Для сміху зволив ікла вишкірять.
Міщани знали, що Дракон – омана,
Керує ж наймудріший з королів,
І схожості з Драконом – ані грана
(Та й поліцмейстер бачить не велів).
Ще раз кометую Вашого Дракона. Гарний вірш. Я надсилав Вам декілька дописів, та зрозумів, що вони чомусь не дійшли до адресату. Може дійдуь у коментарі. Є і в мене два вірші про Драконів. Один звичайний, а другий теж політизований. Прикладу поки перший. Якщо отримаєте, то добавлю й другий. Щоправда він ще не закінчений, та мені цікава Ваша думка. Challenge is a dragon with a gift in its mouth….
Tame the dragon and the gift is yours.
Neela Evans
Укротить Дракона
В душе у каждого из нас живет Дракон,
даже у тех, кто не родился в Год Дракона,
возможно, он у них не так силен,
не всем Драконам предназначена корона.
Большой Дракон, приходит раз в двенадцать
лет, во всей красе, в год своего правления,
приоткрывая Мироздания секрет,
своим величием, отбросив все сомнения.
Видно не зря, из глубины веков,
пришел Дракон на рубеже тысячелетий,
был справедлив, но вместе с тем суров,
Дракон, явившийся из миллионолетий.
И вместе с ним, лишь раз в двенадцать лет,
приходят в Мир наследники Дракона,
несут в себе, скрытый до времени секрет,
согласно всем Космическим законам.
Дракон в душе без дела не сидит,
он постоянно рвется на Свободу,
тот, кто в себе Дракона победит,
тот без проблем пройдет огонь и воду.
Не просто гордого Дракона укротить,
ведь он не поддается дрессировке,
с Драконом нужно просто мирно жить,
разгадывая все его уловки.
В конце концов, Дракон ведь тоже человек,
ну, просто не такой, как все другие,
тем более в наш просвещенный век,
Драконы стали тоже не такие.
Какими были десять тысяч лет назад,
когда летали по небу как птицы,
теперь Дракона выдаст только взгляд,
и длинные, красивые ресницы.
Наверно стоит в завершение сказать,
друзей на свете нет надежнее Дракона,
может Дракон даже научит вас летать,
и жить научит по Драконовским законам.
Відгукнітся як небудь. Хоча б просто що цей допис дійшов до Вас. З повагою, Гарольд
Сергію, доброго Вам дня! Турбує Гарольд Фрезе (Harry Nokkard у Клубі). Зайшов на Ваш сайт і побачив декілька варsантів вашої програми. Порадьте, будь ласка, який краще скачати. До речі, якою мовою з Вами краще спілкуватися, хоча я бачу що обидва вільно володіємо і українською і російською. Та все ж чому надаєте перевагу? Крім того Ви написали, що обговорювати деталі будемо приватно. Що Ви мали на увазі? Тут у Клубі, чи через e-mail? Вибачте, може вже і набрид. З повагою, Гарольд.
} Зайшов на Ваш сайт і побачив декілька варіантів вашої програми. Порадьте, будь ласка, який краще скачати.
Та беріть той, що ближче до початку сторінки. RAR чи ZIP – дивіться, що вмієте розпаковувати.
Якщо будете завантажувати зі сторінки http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/downu , то одержите початковий вигляд українською мовою, якщо http://www.ritminme.ru/download - російською. А далі мова програми буде залежати від останнього мови вірша, з яким Ви працювали у програмі. А програма – одна й та ж. Правда, ніяк не спроможуся викласти більш нову версію: то помилку знайду, а то, що ще гірше – ідею...
У кінці цих сторінок є перелік старих версій. Вони бувають інколи потрібні, якщо більш нова версія чомусь не працює. А це буває – незареєстровані програми від приватних розробників не полюбляють ні Windows ні антивіруси.
} До речі, якою мовою з Вами краще спілкуватися
Та на якій Вам зручніше, тою і пишіть. Зазвичай, зручніше писати тою, котрою написано вірша, про який йде мова.
} Ви написали, що обговорювати деталі будемо приватно.
А ми вже приватно спілкуємося – через вхідну/вихідну пошту цього порталу. Вибачайте, як відразу не відповідаю. Я – людина непевна й неспішна...
Tom d`Cat відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так!
- - - - -
Шановний Сергій Пікарось!
Вибачаюсь, я щось накрутив і видалив Ваш допис. Зосталася тільки відповідь, яку писав у Ворді :
Не на інший ритм, а на інший розмір. У основному вірш написано 5-стопним ямбом, але одному з Драконів цього виявилось замало – тварюка "зволить із'ясняться" 6-стопним... Ну що їй поробиш? ;
Як подивитися формально, то похибок багато. 149 рядків... 6-й – холостий, крім однокореневої рими ( 8: краї/безкраї – правда, це різні частини мови) є ще й рими на дієслова – 12: рубати/зламати; 20: йти/берегти; 87: збережуть/жують; 119: покусать/прожувать; 143: підпускать/вишкірять. У основному схема римування AbAb, хоча зустрічається й фрагмент суміжної рими. Про строфіку й казати нічого – катрени зливаються, як заманеться...
Але я вирішив, що казочка виглядає саме так.
Так ото ж і є мораль: "маємо те, що маємо". Дракон – то не особистість. Дракон – посада, що називатися може як завгодно, але суть мати одну й ту ж. Вдало відсидить свій час на престолі – назвуть Великим, Мудрим чи Залізним. І про з'їдених танцівниць не згадають – то нікчемам не можна.
