Я прокидаюся раніше тебе...завжди! Дивилюся на те, як тобі сняться сни. Я точно знаю, що тобі щось сниться, адже видно як твої очі дрижать під повіками. Я уявляю, що ти бачиш сни про нас, наші майбутні подорожі та посмішки, посмішки одне одному!
Я намагаюся майже не дихати, не рухатися, тільки б тебе не збудити. Тишком нишком дихаю твоїм запахом, твоїм подихом. Волосся на твоїй руці, яка обіймає мене, лоскоче мені носа. І я ледь-ледь стримувала вже такий близький пчих! Але я перемагала його, адже не можна тебе будити! Не можна переривати сни про нас...і можливо про море, можливо про подорожі та ліси! Не можна!
Так я лежала десь годинку. Потім ти відкрив очі та повернувся до мене, з тою посмішкою, яка можливо снилася тобі. А я посміхнулася у відповідь, як у сні. Ці спостереження за тобою - моя маленька таємниця. Це моя найкраща таємниця...