Задихаюсь. Без крапель дощу.
Без ковтків у нічному повітрі,
Я тобі без вагань не пишу.
Знаєш ти, що таке Божевілля?
Бачу сон. В ньому поруч стоїш.
Все благально мольбою стріляєш.
Не розтанеш у ньому, простиш.
Все що є, - я Тобі позичаю.
Говори. Голос тихше за ніч,
Розтікається так непомітно.
Берегтиму лиш іскри зіниць
У очах, що світанками вмиті.
Говори. Говори, не мовчи,
бо коли ти підеш, - я розтану.
Заберу все, що прагнула..
Ти? Я без тебе життя починаю.
