Забудь ці руки, що тебе колись торкались
Забудь усмішку, що колись давала світло
Забудь ті почуття, які не розпрощались.
Забудь усе. Воно пройшло з осіннім вітром.
Забудь ті очі, що тебе колись кохали…
І той погляд, що вселяв тоді надію.
Забудь усі слова, які не прозвучали,
Хоч хотіла сказати: «Тобою мрію»…
Забудь місця, у яких колись бували,
І як сміялись разом на зорю.
Як любили разом, помилки прощали,
Хоч за тебе досі Господа молю.
В останній раз тебе прошу.
Уже облиш цю непотрібну ношу.
Забудь хоч ти… Усе забудь…
Бо тебе забути я не зможу…
