Від погляду твого замерзає Земля.
Від голосу ж жевріє надія.
Що ти не той, кого я зараз бачу.
Інакше мертві зорі світу криваво плачуть.
Якого кольору твої очі? Не бачу я.
Та шкіра твоя геть крижана.
Твоє розуміння. Не твоє життя.
Ця ніч льодяна. Де ж твоя душа?
І ніби повітря... атмосфера не моя.
Ніби я не я. А лише Порожнеча.
Холодні тіла не моїх надій.
Ти б з радістю випив той світ, що мій.
Посеред твого серця прірва
І ти на вершині гори,
Що десь там... внизу.
А я не вмію кричати. Мовчу.
Мій погляд туманиться млою.
Ти той Морок, що завжди зі мною?
Ти та Тінь, що випила мій голос?
Можливо ти моя Ніч, та не мій ти Космос.
