Всьому свій час, і все ще в тебе буде
Терпи крізь біль, це гарту додає
Бо навіть ягода смачніша із морозу
І ти терпи, бо все колись мине.
Такі всі різні, й несумісні долі
І кожен, мабуть, мріє про своє
Шукаючи свій шлях в безмежнім полі
Ми обираєм той, яким ідем
Комусь пріоритет це гроші,
Хтось місяцями хліба не вида,
Страждеє хтось, бо влади сильно хоче,
Хтось труну сиди слізьми облива.
Ти не чекай від когось допомоги
Кріпись, і все колись мине
Бо навіть після ливня й непогоди
Промінчик сонця землю осяйне.