я тисячу раз промовлю кохаю
міліони пробачень попрошу за все
та ти лише тінь яку я шукаю
та ти лише біль який не мине
ти віра в майбутнє омита сльозою
чому ріже серце а кров не тече
чому ми не встигли знайти спільну мову
за що це кохання руйнує мене
я тисячу раз промовлю кохаю
міліони пробачень не повернуть тебе
не можу повірити що більш не приласкаю
не можу забути усміхнене лице
ти віра в майбутнє омита сльозою
чому інший мусить дарувати тепло
чому уста залиті гіркотою
не можу зрозуміти як це все пройшло
я тисячу раз... ,та тобі вже не треба
є біль є провина є жаль- та не почуття
за що розгнівали ми небо
що я лишивсь ти ж в новий світ пішла
та віра обманула не збулась
та залишився запах твого тіла
моє тепло у вікна розійшлось
і новий дотик губ на тілі захотіла
я тисячу раз би промовив кохаю
стояв на колінах під проливним дощем
щоб хоч секунду опинитись в обіймах твого раю
щоб ти сказали ми це все переживем
так я не кращий вибір може і нікчема
що тільки раз втрачав і повертав
що не помітив як твоя іскринка вмерла
не дякував я богу що тебе я мав
невже так швидко ти про все забула
я прокрутив за ніч усе що в нас було
як ти сміялась як ти ніжно дулась
як ти в обіймах засинала як дурний ішов
я тисячний раз промовляю кохаю
тобі моє сонце, ти моє життя
дивлюсь на твоє фото і просто чекаю
щоб не було ще між нами ще кінця
