Частина 1. Втрата..
Я довго думала, яке почуття повинно бути першим. Було багато різних варіантів, та сьогодні я зупинилася на одному. Я вибрала його тому, що воно мені знайоме і навіть досить добре. Це почуття найболючіше, воно жалить у серце та душу одночасно. Біль від цього почуття не проходить ніколи, а рани заживають настільки повільно, що здається не затягнуться ніколи...
Отже, перше почуття - втрата дорогої людини.
Найгірше, що тільки може бути. Ніщо так не ранить... Ніщо не залишає такий слід у душі... Ніщо не викликає стільки думок і ніоднієї одночасно... Ніщо не пече так довго і так боляче... Напевно, це знайомо кожному. Якщо Тобі, Читачу, це не знайомо - Ти найщасливіша людина у всьому світі. Втрачати знайомих тобі людей також важко, як і рідних. Різниця лиш у тому, що про втрату знайомих людей ти пам'ятаєш рік-два, а про втрату рідних - завжди. Почуття провини переслідує тебе кожного дня, кожної хвилини і не покидає ні на секундочку, щоб ти перепочив. Думка про те, що ти міг якось зарадити не покидає Твій розум... Хоча чим ти зміг(-ла) б зарадити? Потримати за руку? Від цього було б ще гірше, тому що відчуття того, що дорога людина померла у тебе на руках... це не передати... це важко... Після цього ти себе мучиш тим, що він (вона) могли б жити, якщо ти щось зробив би. Проблема полягає у наступному: ти не можеш нічого зробити. Якщо нічого не зробили лікарі, то ти безсилий. Хоча... Ти можеш для дорогої людини зробити хоча б одне - пам'ятати її.
Кожна людина прагне, щоб після смерті її пам'ятали. Кожен хоче, щоб його слід залишився у пам'яті народу (хоча б свого). Та все набагато простіше. Дуже добре, якщо про цю людину пам'ятатимете саме ви.
Пам'ятати про когось важко. Не тільки тому що пам'ять роз'їдає тебе з середини, а й тому що ці спогади так і залишуться спогадами. Ви їх не повторите, не переживете, не обговорите з людиною, яка пережила їх із вами... Це боляче та неприємно.
Моя вам порада: якщо зараз у вас є людина, яка вам не байдужа, то напишіть їй що ви її любите. Не витрачайте дорогоцінний час свій та інших на те, щоб сваритися, кричати та псувати один одному нерви! Будьте із людьми, з якими хочите бути, які хочуть бути з вами! Наповнюйте життя один одного радістю та щастям! Нехай життя буде таким, яким хочите бачити його ви.
Пам'ятайте, якщо ви із людьми, яких боїтеся втратити, то ви маєте заради кого жити. А життя - це час, який не повернеш назад... і можливо у вас його вже більше ніж у інших! Тому цінуйте його!
(Продовження буде)