сизими дощами,
далекими стежками
йшла до тебе снами
з далеких давніх мрій
і рідними устами
солодкими медами
сказала тихо
"поруч, поряд, милий мій"
вірою і сонцем,
для неї оборонцем
стіною від тривоги
причалом для душі
незлічені дороги
степи і перелоги
до неї, як до зірки,
судилося пройти
зустрілись людські долі
хоч і життя поволі
до цього двох вело
як подарунок НЕБА
як те, що душі треба,
молитва як подяка
за знайдену весну