А я крокую по землі
Де світ духмяно смачно диха
Окраїна міста у селі
Як хліба скиба на столі
Мене закохану в життя вабить
Краса не змальована митцями
Лісами й полем водить зором
Пісні пташок і забіяк півнів
Мене пробуджують умитим ранком
А я крокую по землі
Де Бог створив таку чарівність
Подарував все необхідне
І розум дав і серце совість
Людей усіх він освятив
На добрі справи присягнувши
Тож головне завжди просте
Не розкіш удача слава
ПРосто його відчувать і слухать
І відповідь свою нести
Перед собою перш за все
