Звісно, день міг бути і кращим,
Грець вже із тим дощем,
Сонце - розкіш в цім краї....
К бісу правила, знову цигарка натще,
І тютюн вгамовує щем,
Заговорює, присипляє....
Дим, як медіум між світом цим і тамтим,
Сиві хмарки чату з Великим Духом.
Куріння трубки в ацтеків було святим -
Той час, коли Чоловік говорив, а Бог слухав.
А потім тіло видихало в небо свій біль,
Проганяючи чорних думок спазми.
І правильні відповіді приходили мимовіль,
Несподівано очевидні, хоч і не сказані....
За сьогодні вже втретє дощ вщух -
Весни короткотривалі приступи істерики.
Видихаю біль - можливо і мене зцілить Великий Дух -
Недаремно ж вірили індіанці Північної Америки....