Ти не знаєш мене. Я чужа, таємнича й далека
Ти ніколи не забажаєш собі такої
Я приходжу так ніжно, так неіснуюче легко
Обережно торкаюсь пір’яних крил рукою
Не озирнешся, бо знаєш що все даремно.
Ці беззвучні слова і рука не жива й жорстока
Я прийшла як прихожу щоранку, щоденно
Я стою за спиною. Як камінь, тверда й одинока.