Другу Олександру
Ніч. Лиш ліхтар
На безлюдній вулиці світить,
Кидаючи світло
На спадаючий сніг.
Проводжали ми друга
В далеку країну
І вогник його сигарети
Одиноко горів.
Той вогник яснів,
Наче зірка в темені ночі,
Як маяк, що давав
Нам сил і надій.
А годинник на засніженій
Вежі собору
Сухо й дзвінко
Говорив про зітлілі часи.
Про щось ми балакали
Довго й невпинно,
Допоки не довелося
Прощатися нам.
Тепер же чекаємо,
Коли зустрінемось знову
І годинник церковний
Сповістить про це нас.
/2015/
