відкрила шафу, як велику книгу,
і не ховаючи всередині інтригу
я з легкістю гортаю вішаків сторінки,
така напевно в світі карма жінки.
що одягнути? туфлі, босоніжки?
чи чобітки, щоб не замерзли ніжки?
пальто, плащ, курточку й косинку?
100 запитань лунає без зупинку.
прогноз: дощ, сонце, сильний вітер,
ти б піт в цій біганині з мене витер,
вдягнути плаття і високі каблуки,
шовкову хусточку, ні, - навпаки.
піджак з начосом одягнув газон,
у осені усе – демісезон,
на вулиці тепло і прохолода,
сміється наче з нас усіх погода.
ні те, ні се, ні літо, - а ні осінь,
хоч градусник задуматися просить,
«аби переходити» - аргумент бетонний,
от так і ти в мене демісезонний.
2014
