Я так часто міркую про долю з тобою.
У думках є для тебе окрема місцина.
Ти не раз вже казав, що я параноїк,
Але, все ж, я, скоріш, маленька дитина.
І справлятись без тебе так важко буває,
Я сама, а навколо цей натовп безликий.
Віриш, любий, тебе серед них я шукаю,
Хоч до тебе мені кілометри летіти.