Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Назови же меня нежно дурёхой - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Любонько, щиро дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...здавалось би - самая малось може бути найбільшим здобутком... Дякую, Володимире!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я этому только рада! Спасибо, Таечка!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В противнім випадку то й не любов. Дякую, Тоню!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Авже ж, все те добре, що добром закінчується. Дякую, Люба
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, величезне Вам дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...уталяєш її, уталяєш, а все незмога... Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаешь, Оль, писалось оно с какой-то легкой грустью, но без внутренней боли, как будто бы в ожидании чего-то нового - чистого и незапятнанного. Спасибо тебе!
Н-А-Д-І-Я, 18.12.2014 - 14:27
Якщо хтось сильно чогось хоче, то треба вірити в те, що так колись і станеться...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...а я віри не втрачаю, з далекої дороги миленького чекаю... Дякую, Надійко!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як же нам без любові пожитті іти... Дякую, Олечко!
|
|
|