пора змінити все, пора змиритись з світом
і думка, що зігріла тіло давно в кутку згоріла
із немочі пішли дощі, розлука на́йстрашніше...
колонки, навзогін мені, пісні противні - то не змінно
не хочу, нодоїло...мені так бридко на душі...
малюнок сохне, не картина, то встплеск лише мазні
пишу, я знову пи́шу, слова знайшлись десь у кінці
і мало віри, що допишу усе як треба генію, смішні
скажіть, невже вам лірика до смаку?
сладання слів - так портиться уява
мені не вперше рватись, поспіши
так зрониш ти останню каплю
прости мене... не варта я !
контроль завадив,іду я в ад,
там в мене справи невідкладні
прости мене... пусті слова, надарма.
