Уже давно скінчилася війна…
Моя країна врешті - решт не на колінах.
Нас змінила 2013 – та зима,
ми пам’ятаємо всіх тих, хто там загинув…
Ми пам’ятаємо АТО і хлопців,
котрі життя поклали за майбутнє світле,
вже підросли їхні сини і дочки,
але без тата жити досі ще не звикли…
Ми пам’ятаємо хто повернувся
з скаліченими долями із серця пекла…
Я не забуду, як колись молився,
щоб вернулися, і щоб не стрілись з смертю.
Ми знаємо ціну життя і миру,
і не забудемо, хто кривдив нас й знущався,
ми ніколи не пробачимо Росію,
і прапор ДНР, що над Донбасом підіймався.
Уже давно скінчилася війна,
і син мій запитав якось мене із рання:
«Тату, про кого то у тих піснях
співається, що із життя пішли так рано».
То про тих, мій сину, кому вдячні ми,
що зараз так живемо в вільній Україні,
що більше ми не бачимо війни,
що ти щасливий, рідний мій і любий сину…
Юрій Матвійчук
http://vk.com/public52893592
Слава Україні... і слава таким поетам... без перебільшень чесно я заплакала......від душі написано...Дякуэм Вам! І Україна буде жити вічно!!! Бо з нами правда й знами Бог.це до коментарію "'дассад'"'
оцего: "дассад" як ляпне шось....о, як його шкода 
