Хмарне небо, жовте листя,
Туман п’яно розпустився…
Прохолодно, але тихо,
Свіжий запах рветься дико
В мої ніздрі – дужче, грізний
Ніс закладений, наївний.
Славно граються ялини,
Бризнули роси на спину.
Що ж робити й ще крислатим,
Не дано їм засинати.
Я люблю таку погоду,
Коли тихо, без народу,
Коли голі плечі в пальта
Заховали всі дівчата,
Менше стало і гріхів.
Спеку вересень доїв…
Загартовує дощами
Сталь у душах так старанно
І слова колючі зайві
Вимиває із сльозами,
Аж чорнило виступає,
Добре, туш його сховає.
Мчить за кроками минуле,
Щось шепоче, ціпить скули
Воно в’яле, під ногами,
Зжовкло, впало неслухняне
І, настирне, ще лютує…
Цить, бо грім тебе вполює,
І дощами заплює,
Май тепер життя таке.
А я хочу ще пройтися,
Парку, милий, вгомонися,
Не ламай гілок дерев,
Не скрипи, як лютий лев.
Я з добром до тебе в гості,
Щоб позбавитися злості
Мені осінь помогла,
Щоб журба моя втекла,
Зникла, наче літня муха.
Бо ж лікує всі недуги,
Горда діва золота.
Вона тушить жар пекучий,
Сушить терени колючі,
Обриває наболіле
Що між костями пригрілось.
І стає видніше небо,
Тільки виплакати треба
Сірину важких повік
Що скопилися за вік.
Й мої очі синім сяйвом
Хмурі небеса осяють,
Проженуть важкий туман,
Спіймуть хмари у капкан,
Дві веселоньки розстелять
Мотузками в срібні двері,
Заброньованих дощів,
Та й вогнем розчинять їх
І душа моя пізнає
Як насправді щастя сяє
І яке воно безхмарне,
Без думок болючих, марних
Справжнє є моє життя −
Добра й правдоньки злиття.
Раптом подих мій пробився
Хвойний запах в груди впився
Себе щиро дарував −
Із полегшенням вітав,
Кроки стали сміливіші
Впевнено пішли, рівніше,
Як і все моє яство
Загартоване добром…
Десь розтала у парку я,
Кручусь, граюся, милуюсь,
Разом з вітерцем, гілками,
Листя кидаю руками
І кружляючи в танку,
Розумію річ таку:
Що людина і природа −
Спільна плоть, одна свобода,
Мати силу вдарить в тіло,
Якщо в неї душу втілять,
То ж робіть це вже робіть,
Розумійте і живіть.
ID:
540877
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.12.2014 09:46:53
© дата внесення змiн: 02.12.2014 09:46:53
автор: Сніжана Репеченко
Вкажіть причину вашої скарги
|
