Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Бариловська: Голо у долі… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Стас Крівда, 21.11.2014 - 20:22
Дуже гарно,як завжди! Слова здаються ніби не звідси, але потрапляють у самісеньке яблучко. Гарнюня. ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Схиляю лоба, в знак сердечної подяки!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Юрij Бyжaнuн, 20.11.2014 - 17:38
Невиспана мавка зі свинячим голосом вештається панськими кварталами. Дрімає на ходу. І наснилося їй що вона равлик у мушлі. І виходу немає, бо куди не сунеться - всюди впирається ріжками у грати... ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() Дякую за рецензію!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Лина Лу, 20.11.2014 - 13:30
Отак і в житті...Поки зашиваєш якусь подряпину,серце розлітається на друзки...а ти все шиєш,не розуміючи,що воно ТАК болить?.. ![]() ![]() ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Артура Преварская, 20.11.2014 - 12:05
невероятно образно и символично, слова не передадут того, что в душе после прочтения, просто снимаю шляпу перед Вашим мастерством ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Балуете Вы меня, Артурочка, а я и не отказываюсь!!! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Лігріца, 20.11.2014 - 10:29
"Залишки серця смакують терміти" i "Голо у долі... І ґрати лишились." - дуже сподобалось ..., і в цілому - яскраво, емоційно ... ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Лина Лу, 20.11.2014 - 07:54
Настільки глибоко,висвітлюючи такі грані,про які навіть згадувати нема сил...а вони ось тут щодня...не сховатись,не обійти...серце крається...Ти велика майстриня слова... ![]() ![]() ![]() ![]() Зона все плодоносить...Сльози,поточені серця,все нові мавки...розбещена свідомість...безкарна,всесильна... ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Майстриня з мене нікудишня - доки зашивала шкарпетку - продірявила пальця... ![]() ![]() Мама не просвітила, що спершу шкарпетку слід зняти з ноги... ![]() ![]() ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() OlgaSydoruk, 20.11.2014 - 06:32
Пізно латати розхрістану душу... ![]() ![]() Грізно я стратила Вчора, бо мушу... ![]() ![]() Кволо думкам, що літати не вчились... ![]() ![]() Голо у долі... І ґрати лишились... ![]() ![]() Мне ,кажется,этот стих самый пронзительный! ![]() ![]() Бариловська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Отныне на мне ответственность - лечить пронзенную ранку! ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
|
![]() |