Пробач мені мою гірку любов,
Мої думки, мої слова і сльози,
Безсонні ночі, миті перемов,
Жорсткі удари і німі погрози.
Пробач той лід, що розітнув життя
На “до” і “після” різні половини,
Пробач, що закам’яніла душа,
Що очі вже не сльози ллють, а брили.
Пробач, коханий мій, прошу, пробач…
Та віра вже мені не провідниця.
На серці біль скував свої щипці
І гадиною в спогадах ятриться.
22.02.13