Як пахне конвалія, я не забуду ніколи…
Це з юних років пахучий той тягнеться слід
Хоч спільні стежки, під вихор зими, захололи,
І мій небокрай без зірки твоєї поблід…
А пахла конвалія ніжністю ласки твоєї,
Весняною вродою, буйним розливом життя…
А вже за роками згасають світанки веселі
І тільки у спогадах грає струна почуття…
Цієї весни конвалія знов розцвітала
І білі дзвіночки співали хорали весні.
Про тебе ця квітка дурманом п’янким нагадала,
І ніжно до рук проситись почала мені…
Її пригорнув до грудей, як маленьку дитину,
До хати заніс, поставив у вазу на стіл.
Дістав із альбому твою, з юних років, світлину,
І квіти весняні , неначе насправді, вручив…
Заплющую очі, і чую душею: по хаті
Хтось ніби пройшовся, веселим танком, як колись
І пахощі дивні розлились кругом по кімнаті,
А серце здавило і сльози з очей потекли…
Як пахне конвалія? Вірю і знаю – тобою!
Це ти диво – квіткою знову до мене прийшла,
Щоб в хаті порожній запахло хмільною весною,
Щоб серцю згадалось, що ти в моїй долі була!
п'ятниця, 10 жовтня 2014 р.
Люблю читати Ваші вірші. В них стільки ніжності і любові!
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та і я намагаюсь заглядати на Вашу сторінку. Мені імпонує Ваша зрілість як поетеси, Ваша громадянська позиція, Ваше - суто жіноче бачення тих явищ та подій, якими доводиться жити. Дякую Вам за увагу, за розуміння!
Як пахне конвалія - ти поділився зі мною
Своєю журбою і подихом першим весни...
І я пригадала ті пахощі ніжні весною,
Які і до мене приходять нежданно у сни...
dovgiy відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пречудовий експромт! Бачте: ми однаково любимо конвалію! Дякую Вам!
Чудово - пахне конвалія!!! 
