Я уявляю твоє ніжне волосся
І твої, як океан, глибокі очі.
Можливо, це мені всього лиш здалося,
А, може, і насправді ти приходиш щоночі.
Я уявляю твої солодкі поцілунки
І як в своїх обіймахмене тримаєш.
Я уявляю твої такі теплі руки
І як до свого серця мене ти пригортаєш.
Я уявляю як ми зупинемо планети
І зупинем разом суворий час.
Я уявляю наші незабутні моменти
І як світитеме сонце тільки для нас...
Валентин Ганжук
