Сни ніколи не бувають вчасними
Від них не сховатися втомою й кавою
Не загорнутися в теплий дитячий коцик
І навіть кіт
Не вбереже тебе
Пухнастим муркотінням й довгими вусами
Вони все одно прийдуть
Як приходить листоноша з давно загубленою листівкою
І ніби вже байдуже
Заплутаний почерк стерся від незнайомих долонь
Тепло вивітрилося
Та щось в середині, на долі секунди
Перетворюється в маленький колючий каштан
Загублений в двох десятках пережитих осеней
Ранок не намочить щоки дощем
Не полізе в шафу шукати спалені листи
І комусь присвячені вірші
На вулиці нова осінь
Розмалювала небо в улюблені кольори
Хочеться кутатися в тканиннй затишок
Слухати Beatles
Навчитися пекти гарбузовий пиріг
І знову почати писати вірші
Осінні сни завжди такі потрібні
Муркотливо-надихаючі
Корице-кавово ніжні