Море сьогодні неспинно шумить,
Місто у вухах розмито гуде...
Чи неможливо згадати ту мить,
Де ми зустрілись ніколи й ніде?...
Жити не знаючи, що таке біль
І відрізняти реальність і сон.
Не відміряти, ні метрів, ні миль,
Ажде навколо лиш сірий бетон.
Знати, що вчора сьогодні було...
Час тягне стрілку, як косу юнак,
Боюся спізнитись - не знаю його.
Як пілігрім я. Мандрівник... одинак...
Місяць обніме сьогоднішню ніч,
Темрява буде ховатись під дахом...
Майже почую твій стомлений клич
І обернусь вільним птахом.
