Я б воліла не любити. Ніколи. Зовсім. Ні на мить.
*
Деколи і Любов лежить на лікарняному ліжку, без макіяку і хриплим голосом промовляє: "Це все одно нічого не означає". А насправді, таке означає все. Організм Любові вражений цілком екстрактом запроданства. Вона вчинила злочин проти Себе, Вона опустила руки перед найважкою з усіх слабістю.
І коли Любов вже на порозі смерті, їй соромно. Бо такі, як Вона, не виносять терпіти фіаско.
Любов вмирає. Зі зморшками в душі. Від осуду й досади.
*
Щонайменше, що Вона могла просити у мене, - це простити. За те, що Вона не прийняла бій. А я, у відповідь, воліла не любити. Зроду. Повік.