Пробач мене що був не поряд
Пробач, ніколи не кохав
Пробач мене за щирий погляд
Коли тебе про щось прохав
Пробач що відбирав надію
Хоч шанс на неї залишав
Пробач, за ту співучу мрію
Щоб я взаємно покохав
Пробач відвертості хвилини
Коли лишалися у двох
Тоді сміявся як дитина
Хоча для тебе ніби бог.
Пробач, мене за твої вірші
Розбите серце, мов на дні
Пробач мене що стало гірше
Коли сказав прокляте ні.
Пробач що так мене любила
Як би ніхто не покохав
Пробач, що вирватись хотіла
Бо серце я в руках тримав
Ти вибач, що пробачень прошу
А чи пробачити тобі!?
Я вклав у віршах свою душу
Ту що належала тобі.