Чому буває так на світі,
Що сестра брату несе квіти,
Не в подарунок,ні на свято,
А до могили йде завзято?
Чому буває сумно так в житті,
Що земля тоне в кровопролитті,
Що свою дитину ховає мати,
Кого про це можна запитати?
Чому батько збирає форму?
Прасує,приводить її у норму
Та не собі,а синові збирає,
У цинкову труну складає...
Чому буває,що сльози навернуться?
Бо знають,що Вони ніколи не повернуться....
І жінка сидить і тихо плаче сама
Тепер вона вже любляча вдова.
Чому буває в житті така велика утрата,
Що дітки мають рости без тата?
І серце рветься,одне хоче запитати:
Хто за ці смерті буде відповідати?
Чому буває так несправедливо,
Коли свій свого здає зрадливо,
Коли дивляться тобі у очі
Й брехню говорять страшнішу ночі?
Чому буває так самотньо,
Коли людина прямує незворотньо
Вперед,у вічне майбуття,
Де Бог лише один суддя!
І запитань є безліч,а кого питати?
Жоден з нас не може відповіді дати
І голова вже від думок болить,
Але потрібно якось далі жить...
