Усі ми люди. Люди від природи. Народжені, як окремі індивіди, але - як велика частина тієї самої природи.
Та варто не забувати, що говорячи «я – один такий», ми зачіпаємо 2 кінці людського «я»: її біологічну сторону та, певна річ, соціальну. Так от, бути лише частиною природи та біологічним індивідом – замало.
Щоб стати Людиною з великої літери ми повинні використовувати усі дані нам з народження здібності й перетворювати себе на особистість, індивідуальність; перетворювати себе на особу, що усвідомлює свою унікальність, розуміє свої плюси та мінуси, на особистість, що хоче змінити дещо в цьому житті, та яка робить це, відповідаючи за свої вчинки.
Не забуваймо, що життя – не існування. А для того, щоб жити, треба відчувати, розуміти, думати, осмислювати, контролювати себе. Соціалізація грає важливу роль, до якої треба ставитися вкрай обережно але із запалом та великим бажанням. Не можна забувати і про свою належність до певної держави, адже, будучи індивідуальністю, дуже важливо бути ще й громадянином.
Я – людина, ми – люди. І це високе звання, яке треба вирощувати та плекати якомога краще та підтверджувати щохвилини, щосекунди.
