Сьогодні Львів заплакав. Я мовчала.
Чи наболіло так, чи, може щось і ще ...
Трамвай старий...вода вікно вмивала.
Латте в руках, та я...наповнена дощем.
Я знаю - завтра, знову нагадає,
Весна про себе...і від води ні сліду.
Та, поки, звук дощу стакато відбиває,
Я тим трамваєм у весну поїду...
Вона чарує. Знов, натхненням стала.
Люблю тепло і аромат латте в руках...
Та що ж це я? Краплинки на вікні впізнала
То небо, ще не накупалось в своїх снах..