Ще так ніхто до мене не мовчав небесним сяйвом юної любові…
Коли прокидається завуальований сніжно-білим покривалом світанок, а промінь сонця малює нотки вранішньої колискової, з’являється ангел…Він прилітає до мене щодня… Тихо ступає попідвіконню…Боїться порушити мій сон…Спокій…Такий дивний і трепетно-ніжний спокій огортає мене. Я бачу казку… У весняному саду, біля старенької, розцяткованої фіолетовим пензликом, гойдалки, малює романтичні барви фантазії він… Мій ангел…Ледь помітним помахом руки творить чудеса.Огортає світ діафрагмами небесних видінь. Дивовижно… Сріблятою павутинкою,немов в хрещик вишитою з сонця, прикрашає небо. Я у раю…
Чи приходило до вас у гості кохання? Так непомітно, воно прослизує в щілинку вашого серця і…у вас з’являється ангел… Він зачаровує, п’янить, змушує тіло тремтіти, як від подиху вітру, а струни серця грати гучніше. Все оживає…Хочеться сміятись,плакати, молитись, літати, жити!!!!!!.....
…Але так сумно,коли він іде…Мовчазний, юний, коханий….Він завжди дарує ніжний поцілунок на прощання… Я відчуваю його теплий подих на своїх спраглих вустах… Пахне м’ятою,як дитинство…Мій ангел… Я вірю йому, завжди віритиму… Він мій небесний маленький принц… Я розповім йому свою таємницю, бо лише він цілу вічність,вічність вічностей берегтиме мою душевну сповідь. Він, як чарівник, складає мої таємниці та думки-рани у скарбничку свого серця, яку замикає золотим ключем кохання… Він завжди зі мною, в моїх помислах, вчинках, думках, крокує стежинами життя. Мій ангел…
От тільки б дочекатися…. Вдихнути аромат його барвінкового волосся, поглянути в його мрійливі блакитно-перламутрові очі, прошепотіти: «Люблю…» і завмерти… Адже з ним світ змінюється. Він-його творець. Ми навіки будемо разом… Я і мій Ангел….