Рожевий ранок, срібні роси,
Туман молочний впав на коси.
Смарагд гаїв, духмяні трави,
Шепоче вітер для забави.
Бузкові води у джерельці,
І бірюзові два озерця.
І сон-трава схилила дзвоник,
І сюркотить в ліщині коник.
Ромашички сором’язливі
Біліють тут обабіч сливи.
І спориші, і м’ята й терен,
На конов’язі гордий мерин.
Нагідки пахнуть й матіола
На горизонті видна школа.
Серед болота, у лататті,
Рибалять діти у завзятті.
З’їжджаються і сестри й браття,
Під вечір розведуть багаття,
Дівчата вдягнуть кращі плаття
І заведуть свою кадріль,
Щоб чуть було на всю артіль.
І будуть весело співати,
А потім - хлопців цілувати.
А восени, де щедра грядка,
В капусті знайдуться дитятка.
І знову жити не тужити –
Співати, сіять, вино пити.
А навесні сідать на ганок,
Щоб зустрічать рожевий ранок.