Ангеле мій, чи ти чуєш каліку?
Ні. Не зламала нічого, хоча...
Душу обпалену маю для сміху.
Сповідь я маю. Та не до кінця.
Ангеле, чуєш, пробач мені грішній,
Більше ніколи не буду, в житті...
Будда, Аллах, навіть мудрий той Крішна,
Всі відреклись. Бо нема на меті.
Серце чуже рятувати не вперше,
Та відвернувся вже сам той Ісус,
Той, що казав, що я житиму вмерши,
Той, що казав, що я зла не боюсь.
Ти лиш зостався, мій змучений ангел.
Сядем з тобою у полі, давай?
Каятись більше, напевно, не стану.
Ти просто слухай. А зможеш - прощай...
