|
Лежить баба на печі,
Ну, а дід на лавці,
Дід муркоче щось собі,
Баба, мов в гарячці.
– Іди, діду, кажу в ліс,
Чого ти розлігся?
Дід із лавки миттю блись,
Як дурний завівся.
– Чого в ліс скажи, стара,
Яка в тім причина?
Щось ти, бабо, не спроста,
Ти немов дитина.
– Піди дрівцяток нарубай,
Треба піч топити,
Швидше, діду, вирушай,
Досить вже мутити.
– Чи ти, бабо, одуріла,
Може змерзли п’яти?
Ти б куфайку ще наділа,
Як холодно спати.
Покректав та все ж пішов,
Досить уже гризти,
Нарубаю бабі дров,
Може зварить їсти.
Прийшов в ліс – відпочиває,
Стомився в дорозі,
А стара ще серце має,
За діда в тривозі.
Відпущу Шарка у ліс,
Хай біжить вартує,
Щоб не спутав діда біс,
Серце лихе чує.
Задрімав хай йому грець,
Мавка йому сниться,
В діда лопнув геть терпець,
Оце то дівиця.
Йде у наступ, шаленіє,
В жилах кипить кров,
А вона скавчить, радіє,
Дід миттю охолов.
Оком правим тільки блик,
З язика пре слина,
Бігати він геть не звик,
Давно вже болить спина.
Підібрав так, підібрав,
В дворі зупинився,
Звір той ззаду доганяв,
Дід лячно хрестився.
В штанах тепло, як в печі,
Дід кричить щодуху,
– Спечи, бабо, калачі,
Щось не бачу руху.
А Шарко забіг у двір,
Хлепче з відра воду,
Дід лихий, як лютий звір,
Сморід на погоду.
Баба сміху наробила,
– Оце так халепа,
Марно Шарка відпустила,
Геть стара дурепа.
Певно в хащах темних був,
Що світу не бачив,
Що свій пес ти не збагнув,
Лиш штани спартачив.
http://antonina.in.ua/index.php/gumoreski/686-baba-na-pechi.html
ID:
497066
Рубрика: Поезія, Гумореска
дата надходження: 05.05.2014 22:36:03
© дата внесення змiн: 05.05.2014 22:36:03
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
