Сьогодні, готуючись до війни (бо ж в десятку кілометрів від моєї хати – територія ворога), знайшов в якомусь посвідченні (не скажу в якому), яке я отримав ще в 18 років, клаптик паперу зі словами.
Тоді, і після, і завжди я записував, що в голову лізе на тому, що траплялося під рукою. То ж в мене багато різних таких папірців зі словами зібралося; можна робити з них виставку.))
Про кого я тоді писав – не пам’ятаю, хоч стріляй)).
Мабуть то не було коханням, бо усіх інших, ким серце моє хоч трохи захоплювалося – вони в ньому так і залишалися жити, і я їх згадую.
Вирішив, на всяк випадок, викласти слова з того клаптика в інтернет.))
А що? Чим я гірший? Хай і моя "усяка мура" отримає безсмертя в всесвітній павутині.)))
Звиняйте, що на ворожій мові, але ж тоді, і донедавна, вона здавалася мені рідною мовою.
У любви моей ресницы длинные.
У любви моей глаза зелёные.
И легка любовь моя, как пёрышко.
И стройна любовь моя, как ласточка.
Пахнут ветром у любви моей волосы.
Губы, вкуса, у любви моей, клубничного.
Ничего в ней вроде нет необычного,
Только вот одна она мне почему-то милая.
Такі гарні слова не асоціюються з війною. Якщо Ви не пам'ятате, кому писали, значить, та жінка не стала царицею Вашого серця. Однак, на клаптикові паперу ввійшла в історію. Прикольно, чи не так?
В.А.М. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ВОЙНА, ВОЙНА, сколько судеб уже искорёжила!
(вибачайте, що на "ворожій мові"... я - українка, мову знаю, але так вийшло, що як тільки почала себе УСВІДОМЛЮВАТИ, моє Я говорило російською... і досі говорить - вибачте...).
А присвята - чудова! Ну і що, що не пам"ятаєте КОМУ? Ще Маяковський писав (вибачте за його російську ) Послушайте!
Ведь, если звезды зажигают -
значит - это кому-нибудь нужно?
Значит - кто-то хочет, чтобы они были?
Значит - кто-то называет эти плевочки жемчужиной?
В.А.М. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да любовь та просто раскрасавица...Если мимо пройдешь -шею вывернешь,..если взглянет вдруг -маком станешь сам,..слово молвит тебе -ты немой стоишь, страшно ей одной о любви шептать...
В.А.М. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А що? Нічогенько, як на мене... Тим більше, що на клаптику паперу, та ще вперше! 
)
