О Боже, за себя я все могу простить,
Но лучше б ястребом ягненка мне когтить
Или змеей уснувших жалить в поле,
Чем человеком быть и видеть поневоле,
Что люди делают, и сквозь тлетворный срам
Не сметь поднять глаза к высоким небесам.
Переклад довільний
Біль особистий можу, Боже, я простити.
Та краще яструбом ягня вже закогтити,
А чи змією вснулих жалити у полі,
Ніж буть людиною і бачить поневолі,
Що люди роблять на землі, крізь сором весь
Не сміть очей своїх піднести до небес.
Один раз мені до рук потрапили вірші Шевченка у російському перекладі - жахнувся, з того часу, грішний, не люблю переклади, якщо можу читати оригінал. Вибачте.
