Кожен день я чую ваші крики
І щодня я чую: «не така».
Мої думки для вас дурні і дикі.
Не така… вам краще знать яка?
Ви краще знаєте мене, мої надії?
Ви краще знаєте моє життя?
У вас свої банальні мрії,
У вас свій бруд, своє сміття.
Мені нема до нього діла,
Мені все рівно що ви є.
Так яка дурацька сила
Пхає вас в життя моє?
Ваш світ для мене як підробка,
А мій для вас – психічний розлад.
У вас – Ісус, змагання, водка,
Політика, обман і розбрат.
Ви кажете що я – це фальш,
Ви кажете що я дурна.
А ви погляньте краще, де тут фальш…
Та ви сліпі… це не моя вина.
Звичайно, легше помічати
Чужі помилки, не свої,
З мене покірність вимагати.
Лизати рани язиком змії.
