Листа я, мамо, прочитаю –
Зіп'ю по вінця гіркоти,
і лиш колючку в серці маю,
Лиш бачу, як страждаєш ти –
Листа ж бо, мамо, прочитаю.
Вустами липну до паперу –
Ой, мамо рідненька, живи!
Не прочиняй у вічність двері,
Не стань ти шелестом трави –
Вустами ж лину до паперу.
Без тебе я – сухий листочок
Без тебе я – лише журба,
В сонцях шукаю твої очі
І чую, як співа верба:
«Без тебе я – сухий листочок!»
Без тебе я і не промінчик,
Моє ти сонечко ясне,
Кріпись, коли й кріпитись нічим,
Світи ще, мамо, для мене,
Бо я без тебе – не промінчик.
Та я без тебе й не каплина,
Моє ти вічне джерело.
Ти з дня на день чекаєш сина –
А я не іду, як на зло,
Хоч я без тебе – й не каплина.
Без тебе зовсім я не днина,
Без тебе я і не листок,
Без тебе я і не каплина,
І зовсім не води ковток,
Моя ж ти сивая калина.
