Це знову ти на фоні ночі,
Прийшла одягнута в моє.
Твій погляд, дотик, твої очі,
Мені це рідним вже стає.
Зайшла на мить і залишилась,
Зробила крок, стопила лід.
А може не ті двері, помилилась?
Не повертайся вже, не слід!
Іди собі дорогою своєю,
Та хай мене вона не обмине.
Тоді ти станеш долею моєю,
А якщо ні, бажання
прокидатись
пропаде….