Якщо глянути на світ із точки зору глядача, а не учасника цього самого світу, то абсолютно кожен із нас скаже, що потрібно щось міняти, бо майже усі ми чи то котимось каменем у прірву, чи то осіннім листом течемо за течією часу. І, тільки раз на багато тисяч варіантів можемо спостерігати, як той самий лист, зачепившись за суху гілку або ж (що взагалі практично неможливо в наш час) за власну віру та ідею, намагається з усіх сил опиратися та протистояти закоренілим принципам. Щось треба міняти. Як? Із чого починати? Де віднайти ту істину, яку у всі часи шукали як мудреці, так і прості смертні люди? Вона поряд, от тільки побачити, чи то радше усвідомити, не так уже і просто.
Ми так і не відповіли на питання «Із чого починати?». Спробуємо дати на нього відповідь.
І так, оскільки світ бере початок у кожному з нас, то, мабуть, перш за все потрібно заглянути собі самому в душу. Привести в порядок хаос, що там (іншими словами – поскладати усе по поличках), зібравши все сміття на одну купу і, - гори ясним вогнем все те що отруювало думки та вчинки. От тільки глядімо: не викиньмо в той вогонь високих цінностей, що обов`язково є присутніми у кожному людському серці. Давайте на мить уявимо, що можемо маленькою мікроскопічною частинкою, для прикладу атомом, блукати всередині людської не до кінця вивченої сутності. Що ми зможемо там побачити? А на це у кожного буде своя власна відповідь – істинна. Неправильного варіанту в даному випадку не буде. Також кожен зможе побачити явний чи, можливо, глибоко прихований талант, що причаївся і вичікує свого виходу на так звану сцену. А таланти – вони бувають різні. Хтось малює, хтось співає або ж створює ту саму музику, а хтось має надзвичайний талант врегулювання (якщо можна так висловитись) суперечок. Кожна людина, скільки б років від роду їй не було, має свою, ніким і нічим неповторну, оригінальність розмаху крила і висоту польоту. Потрібно тільки прислухатись перш за все до себе, а потім і до тих, хто поряд. Прислухатись, вникнути і зрозуміти. Розвити в собі і допомогти розвивати навколишнім відчуття тонкості думки, розуміння звуків міжрядкового інтервалу, а також особистої значущості у процесі роботи особистої літературно-дослідницької лабораторії, що по ідеї має стати невід`ємним механізмом у системі становлення креативної та творчої особистості, конкурентоспроможної у сучасному інформаційно-технологічному суспільстві.
ID:
476935
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 03.02.2014 22:06:49
© дата внесення змiн: 09.02.2014 14:29:13
автор: Ксенія Фуштор
Вкажіть причину вашої скарги
|
