В Назарет прийшов Ісус,
Був Він вихований тут
І, звичаєм, увійшов знову,
Суботнього дня в синагогу.
Книгу взяв в руки свої,
Глуха тиша - спазма:
"Дух Господній на мені,
Бо Він мене помазав.
Послав добру новину
До людей носити,
Господній рік сприятливий,
Всім оголосити".
Згорнув книгу, дав слузі
Тай сів. Пильні очі очі всі,
Були звернені на Нього,
На Ісуса молодого.
"Сьогодні збулось це Писання
В вухах ваших і чекання
Час скінчився, я сказав,
Той, кого Дух до вас послав".
Всі чудувалися словам,
Що линули із Його уст,
Словам ласки, що казав
І запитували тут:
"Чи ж Він не син Йосифа?"
Ісус знав це з досвіта,
Що скажуть йому з його дому,
Тож слова злинули потому:
"Ніякого пророка добре,
Не приймають в Батьківщині."
Істина з давен відома
І жива вона й по нині.
