Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Yana Тymur: Стіни…. стінки - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якось так, поглядом Дякую дуже
БегиБей, 30.01.2014 - 14:24
Чомусь мені важкенько ваша поезія дається. Чим далі заглублююсь у рядки тим більш втрачаю сенс написаного. Мабудь треба багато думати на ваших віршах. Чи навпаки, багато міркувати. Запропонуйте мені будь ласка щось саме для мене))))) звісно з вашої творчості.
Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може там і не треба нічого такого шукати і багато думати. Вірші написані емоціями, їх можна відчути. А рекомендувати ще важче - кожен шукає те, що відповідає його душевному настрою у конкретний період життя. Мої улюблнені мої вірші "На грані" і "Мовчали".Дякую за ваш коментар, він заставив мене задуматись. stawitscky, 26.01.2014 - 13:56
Прекрасна філософська лірика.Такі стінки якщо й розтоплюються, то тільки щирістю. І тоді встановлюється контакт, воз’єднання, близькість.Гарно Ви пишете! Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую за такий щирий коментар! Мені дуже приємно!
Олекса Світлий, 18.01.2014 - 01:12
Поки є умовність - є правила і ми за звичкою живемо за ними. Коли умовність зникає, ми раптом постаємо перед голою правдою і у нас - сум"яття почуттів, подив, переляк...І щонайгірше - неприйняття правди...А вірш дуже гарний, розумний і з душею.
Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже Вам дякую за увагу і розуміння.
Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна! Почитаю Ваш вірш!
Валя Савелюк, 17.01.2014 - 09:37
роз-Єднання... так, це основна проблема людства - і вже багато століть поспіль - мабуть, ще із часів будівництва Вавілонської вежі... і з плином часу тільки глибшає і загострюється...
Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все правда! Надія на рідкісні німі воз"єднання - може вони вплинуть на загальний хід ...Дякую дуже, пані Валю! Олександр Яворський, 16.01.2014 - 16:58
Стінки соціальних умовностей повсюди навколо і до них ми настільки звиклися, що коли їх немає видається, що нам нема на що впертися. І ніби добре коли є стінки, бо вони таки пропускають запахи і дозволяють натяки, а ще на них можемо навіть дертися. Та стає трохи сумно, що ми є стінкозалежними, і так пасуємо та боїмося стати обличчям вперед перед просторами тими безмежними... Ваш твір спонукає і надихає на роздуми, цікава робота!
Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже точне сприйняття! Дякую за розуміння й оцінку!
Юліанка Бойчук, 16.01.2014 - 15:06
"Наші зіниці ... випаровують скло" - ОГО!"Бачимо, не чуємо" - я б додала ще "кажемо - не чуємо"... Янусь, як завжди ДУЖЕ!!!
Yana Тymur відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так ... не чуємо... за стінками! Дякую за твоє сприйняття
|
|
|